Мусорная Версия.

чому Садовий стільки років затягує зі сміттєзвалищем. Потребує перевірки !

Дуже цікаве найшов за 2006 рік про сміттєзвалище.

Одразу після обрання Садового, міська рада почала війну з ТзОВ «Гафса», котра, судячи по лінці, яку навів нижче, мала договір з попередньою мерією (Буняк) на 15 років (до 2019) на дегазацію.

Наскільки я розумію, всі суди Садовий цій фірмі програв, і, в результаті, просто її, у незаконний спосіб, вигнав у 2012 (рік потребує перевірки).

Як розумію, з цього часу дегазація не проводилась. А відсутність дегазації стала причиною пожеж, у тому числі, останньої, коли загинули люди. Якщо я все вірно зрозумів, є версія, що мерія, зокрема пан Садовий — не хотів віддавати можливість заробляння величезних коштів за спалення метану по Кіотським протоколам стрийській фірмі, яка у 2004 році на тему цілком законно підписалась:

«…Хай дивно звучить, але львівський смітник має найпряміший стосунок до далекого японського Кіото. Виявляється, що в нетрях сміттєсховища причаїлися тонни біологічного газу – метану.

Згідно з кіотськими стандартами, тонна метану в 21 раз шкідливіша за тонну вуглекислого газу.

Заробляти грошенята на цьому дуже просто. Потрібно вставити в смітник кілька труб з лічильниками, підпалити метан і запросити контролюючу установу, яка фіксувала б скорочені викиди.

За кожну тонну газу, перетворену на вуглекислий газ, розвинуті країни нам платитимуть як за 20 одиниць зменшення парникових газів (одна коштує 4-6 євро).

Себто за мінімальних затрат за кожну спалену тонну газу хтось може заробити 80-120 євро. А газу під Грибовичами – близько 1,5 мільйона тонн. Отримуватимуть ці гроші інвестори – фізичні чи юридичні особи, які й фінансуватимуть проект дегазації.

Ми можемо помилятися, але математика стверджує, що тільки на самому газі можна заробити близько 150 мільйонів євро, а це – півтора річні міські бюджети.

Цікаві дії міськради.

Що ж робить міська рада?

Після прийняття чотиристоронньої угоди міська рада у 2004-му уклала договір на 15 років із стрийською фірмою “Гафса”. За два роки “Гафса” провела дослідження сміттєзвалища і поклала на стіл професійний проект з рекультивації, дегазації та інших процедур, які необхідно зробити на території звалища.

Гроші з міської ради “Гафса” брати не поспішала, бо вбачала в обличчі мерії надійного партнера (до слова, інші міста платять “Гафсі” за аналогічні дослідження 2 – 2,5 млн гривень). Міська рада гарантувала свою серйозність такими пунктами:

п.8 “Сторони погодились, що текст договору, будь-які матеріали та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони”,

п.2.2.6 Доповнення до договору “Про співпрацю”: “Не укладати протягом дії даного договору аналогічних договорів з третіми особами на виконання робіт по дегазації Львівського полігону ТПВ на використання біогазу, отриманого з полігону”.

Натомість НОВА МІСЬКА ВЛАДА (Садовий, з 2006р — прим.) забуває про довготермінову угоду й оголошує конкурс на найкращий проект «Рекультивація Львівського сміттєзвалища с. В.Грибовичі та зменшення обсягу антропогенних викидів парникових газів згідно з Кіотським протоколом».

Цікаво, що для зголошення на конкурс виділили аж два місяці. Тобто, якщо міркувати логічно, то жоден із конкурсантів не мав часу для проведення дослідницьких робіт на сміттєзвалищі, які “Гафса” проводила два роки.

Таким чином, конкурсанти борються або за кота в мішку, що є дурістю за своєю суттю, або конфіденційний проект “Гафси” потрапив у потрібні руки. Схоже, саме з рук міської ради, адже лише вона його мала.

Коротше, “Гафсу” відверто нагріли на понад два мільйони, знівелювали серйозний договір, та ще й розкричали інформацію, яка, за умовами договору, мала би бути конфіденційною…»
а на 11:30 даного відео головний редактор газети Львівської міської ради «Ратуша» — пан Микола Савєльєв — розповідає, у який спосіб виганялась «Гафса», звідки, я, зрештою, і зацікавився темою (щоправда, по відео, так і не зрозумів, про який саме рік іде мова, 2009, 2010, чи 2012?):

Що я поки не розумію:

1. Чи станом на сьогодні можна і далі заробляти по 80-120 євро на спаленні кожної тонни метану, як це описано у статті за 2006 рік?

2. Чи це мерія тягне час до 2019-го (контракти з «Гафзою» направду на 15 років були?), щоб самій потім ці великі кошти освоювати (наприклад, через свої фірми)?

3. Чи це дійсно після того, як прогнали у незаконний спосіб «Гафсу», як мінімум з 2012-го року не проводилась дегазація сміттєзвалища?

Бо, якщо все так, то стає зрозумілим це багаторічне затягування часу, і безліч казочок, як мер буде вирішувати проблему сміттєзвалища, як йому заважають тощо.

Цікаво почитати ваші коментарі.

Ще раз: це всього лише версія, вона може багато що пояснити, але тут необхідна консультація людей, які в курсі за ті Кіотські протоколи, також потрібні консультації про ту кількість газу, яка може бути в сміттєзвалищі (1,5 млн тонн?).

Прошу не спішити з висновками. Просто не бачив, щоб хтось дану версію вивчав зараз, і вважаю за необхідне нею поділитись, для куди професійнішого аналізу ситуації, чим мій.

 

Богдан Карпенко