День опору Криму російській агресії і окупації.

П’ять років тому, 26 лютого 2014 року, у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.

Тоді біля будівлі кримського парламенту з ініціативи Меджлісу зібралося близько 12 тисяч кримських татар. Вони тримали у руках свої національні прапори та прапори України. Мітингувальники скандували: «Слава Україні — Героям слава!», «Банду геть!», «Крим – Україна!».

На противагу цьому мітингу був організований мітинг «Русского єдінства», що керувався поплічником російських окупантів Сергієм Аксьоновим.

Як відомо, ще 20 лютого російські війська розпочали окупацію Криму. На півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» – озброєні військові без розпізнавальних знаків.

Водночас відбулося створення й озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з-поміж місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних сил Російської Федерації.

26 лютого, в результаті сутичок під будівлею Верховної Ради Криму, двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень.

Згодом, після окупації півострова, слідчий комітет РФ порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над Ахтемом Чийгозом, Мустафою Дегерменджі, Алі Асановим та іншими кримськотатарськими активістами.

Вже наступного дня, 27 лютого, спецпідрозділи ГРУ РФ зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму. Тоді ж парламент Криму на вимогу загарбників оголосив про проведення на півострові незаконного референдуму про приєднання до Росії. Планувалося, що голосування проведуть 25 травня, однак потім його перенесли на 16 березня.

Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти.

Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями.

Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями ЗС РФ.

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл на застосування ЗС РФ на території України. В свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.

Міжнародні організації визнали анексію півострова незаконною і засудили дії Росії. Зокрема, за цей час було ухвалено три резолюції ООН щодо Криму. Разом з тим, ряд західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.

Відтоді минуло п’ять років і ситуація на анексованому Росією українському півострові залишається напруженою: окупанти обрали тактику залякування і терору місцевого населення. Нині в Криму заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Хвиля за хвилею проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом.

До п’ятої річниці цих подій в Україні пройде низка заходів, про які «Прямому» розповіла перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

«26 лютого буде відкрито міжнародний форум до п’ятих роковин окупації «Крим — вкрадений півострів» в Мистецькому арсеналі, де разом з форумом розпочне діяти культурологічна виставка про Крим. Цей форум відкриватимуть президент України, спецпредставник США по Україні Курт Волкер і Мустафа Джемілєв», — повідомила вона.

Другий день форуму розпочнеться 27 лютого о 9 ранку, очікуємо участь прем’єр-міністра України.

«Перша панель буде присвячена тому, як держава виборює право на Крим. Друга панель буде світовою, у нас погоджена учать заступника генсека НАТО з питань публічної дипломатії Таджана Ілдема, представників Латвії, Литви, Туреччини, пані Ребекка Хармс, пані Анна Фатига — керівник комітету з питань безпеки Європарламенту», — наголосила Джапарова.

Вона додала, що третя правозахисна панель відповідатиме на запитання, як ще можна убезпечити життя людей за умов окупації.