Мобільні термінатори

Зовсім не так давно обговорювалися думки про створення мобільних протитанкових груп для реагування на використання противником бронетехніки на фронті.

І ось буквально днями прес-служба 93-й окремої механізованої бригади, розповідаючи про досить буденну подію – відвідування розташування бригади на фронті начальником Генерального Штабу ЗСУ генералом армії Віктором Муженко, раптом засвітила в повній красі своїх протитанкістів.

І як виявилося, не так уже й мало протитанкових комплексів “Стугна-П” і “Корсар” на фронті, і є мобільні комплекси для їх застосування.

Чого тут тільки не було – від мотоциклів і лазіку до цілком осудною “технічки” на базі джипа.

Однак найцікавішим виявився варіант установки на телескопічній щоглі на БРДМ-2.  Такий варіант можливий тільки тому, що “Стугна” має дистанційне керування і дозволяє здійснювати пуск ракети по цілі не тільки натисканням кнопки на пусковому пристрої, але і з виносного пульта.

Наскільки така система ефективна, судити складно, але враховуючи, що вона знаходиться на озброєнні в бойовій бригаді, яка кожен день воює, цілком можна припустити, що досить ефективна.



Це, до речі, частково підтверджують і офіційні зведення від штабу проведення об’єднаної операції – саме в зоні відповідальності 93-ї бригади найчастіше знищується ворожа техніка. Буквально на днях фігурував ГАЗ-66.

І ще – напевно вперше отримала підтвердження інформація про те, що комплекси, які йдуть в армію, мають “повний фарш”, характерний для експортних варіантів. Йдеться про встановлення тепловізорів четвертого покоління HAWK виробництва британсько-італійської компанії Selex Leonardo, які добре видно на фото.

Вперше на вітчизняному протитанковому комплексі з’явився тепловізор. І разом з ним можливість оператору комплексу побачити людину на відстані до 15 км, бронемашину або танк – до 20 км, вертоліт – до 40 км, а літак – до 70 км.



Причому раніше цей тепловізор встановлювався виключно для арабських замовників (хоча при прийнятті на озброєння в далекому вже 2011 р такий варіант обговорювався), для власних збройних сил був варіант більш скромний – з установкою більш дешевої продукції турецької ASELSAN.

В цілому ж, з огляду на дальність ураження ракет тієї ж “Стугни” в 5 км, з урахуванням фіксації та ідентифікації цілей, рівних такому комплексу, на даному театрі бойових дій просто немає.

Сюди варто додати і вже згадувану мобільність, коли комплекс “раптом” може виявитися буквально на будь-якій ділянці, розрахунок відпрацювати і, не чекаючи відповідь піти.
Але по всій видимості, насичення армійських частин великою кількістю ПТУР вітчизняного виробництва тільки починається.

Вже на повному серйозі обговорюють виробництво варіанту радянського самохідного ПТРК “Штурм”. Ці машини до війни перебували на озброєнні ЗСУ, однак в боях з різних причин застосовувалися не часто.

Так, ось корпорація “Укрінмаш” пропонує для озброєння ЗСУ ПТРК “Штурм-СМ-2” на базі МТ-ЛБ. При цьому озброєння буде чисто вітчизняне – 152 мм ПТРК із серії “Стугна” – “Скіф” – “Бар’єр” з ПТУР РК-2М. Причому пускова установка з чотирьох ракет буде встановлюватися на телескопічній триметровій щоглі, яка може складатися всередину корпусу.

В цьому плані вкрай не випадковими виглядають варіанти установки на БРДМ-2 – цілком ймовірно в бойових умовах відпрацьовуються основні елементи майбутнього комплексу. Ще вісім ракет становитимуть возимий боєкомплект.

Доброго ранку хунта.

Мобільні термінатори
Оцените статью.

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*