Остання війна Московської імперії.

Війна Московії проти України, яка почалася у 2014 році як гібридна, закінчиться тільки із падінням Московської імперії. Тому що Московська імперія у довгостроковій перспективі не здатна існувати без України. Московити, хоч це і знають, але говорити не люблять. Проте бували поодинокі випадки, коли дехто з них все-таки обмовлявся.

Так, наприклад, В.Ленін відверто сказав, що «без України Радянська влада – неможлива» (див. також «Теперь с завоеванием Украины … наша сила крепнет»). Падіння радянської влади, по суті, означало би падіння Московської імперії, яка в ній відродилася. Отже, йшлося про те, що саме Московська імперія не може існувати без України.

Тому Московія ніколи не залишить спроб повернути Україну будь-якими способами. Чи виходить з цього, що нинішня гібридна війна і є останньою війною Московської імперії? На жаль, ні. Остання війна почнеться одразу після того, як вона (імперія) розпадеться.

Уявлення про цю війну нам дають переселення стародавніх народів, що залишили глибокі сліди в історії, а в наш час сирійські біженці в Європі.

Проте, якщо переселення народів супроводжувалось рухом незчисленних військ, то біженці у переважній більшості своїй не знають, що вони є вояками, що вони воюють, не знають, хто їх воєначальник, у них нема іншої зброї, крім їхніх нещасть, які викликають співчуття у християн, та їх виховання в дусі ненависті до ворогів Аллаха.

Ненависті, що не знає ні жалю, ні співчуття до невірних, тобто до тих, хто їм співчувають і їм допомагають. Такі війни можуть виникати стихійно, але можуть бути й заздалегідь підготовленими.

В останньому випадку масовому переселенню передує перманентне проникнення таємних передових загонів, що натуралізуються серед корінного населення, змішуються з ним і чекають свого часу.

Ознаки всього цього ми помічаємо нині в Європі, але це лише зменшена модель того, що чекатиме Україну (перш за все саме її) після розпаду Московсько-Ординської імперії.

Вже нині крім свідомої п’ятої колони до нас перебирається багато московитських друзів. Але дружба їх різна (див. статтю «Москвиномовні патріоти України. Хто вони»). 

Декому з них Україна видається значно кращою без українців. Або нехай уже й з українцями, але щоб «все вокруг говорили по-русски». 

Так сказав один з мітингувальників на антиукраїнському мітингу в 90-х роках минулого століття: «Мы не требуем ничего плохого, мы просто хотим, чтобы все вокруг говорили по-русски». З такого типу друзями можна познайомитись у статтях «Як мова стала на заваді економіці» та «Патріоти чужого добра».

Але все це тільки приготування. Справжня ОСТАННЯ ВІЙНА МОСКОВСЬКОЇ ІМПЕРІЇ почнеться тоді, коли Московитська імперія розвалиться.

Тоді в Україну посунуть мільйони біженців-московитів з територіальною любов’ю до неї та прихованою ненавистю до українців.

Вони нестимуть із собою різні ідеї: від єдиної Руси до комуністичного Інтернаціоналу, але спільним у них буде одне ‒ заперечення української національної держави та українців як народу.