Про відповідальність кандидатів.

Розрив між кандидатами у президенти за тиждень скоротився — так, принаймні, стверджує РБК з посиланням на КМІС. Якщо 8-9 квітня за Порошенка-Зеленського готові були проголосувати за пропорцією 24,5-75,5%, то наразі вона складає 38,1-61,9% відповідно.

Безвідносно до соціології, ті, хто у мішку Зеленського, дуже вчасно розпочали його передвиборчу компанію з разрахунком на те, що жага за «новим обличчям» вийде на свій пік точно під перший тур перегонів.

Потім, з огляду на те, що король виявився не просто голим, а й не дуже розумним, його рейтинг логічно розпочав падіння. За моїми розрахунками, на середену травня Порох однозначно вигравав би ці вибори. Але у нього немає часу до середени травня.

Чи є тоді шанс? Шанс є завжди. Проте, оточенню Президента й тим, хто з ним асоціюється, треба в останні дні бути максимально обережними у своїх висловах, жартах і діях.

Тільки-но Порох своїми зусиллями виборює 3-4% симпатій виборців, обов`язково знайдеться той, хто 1-2% віднімає. Уявляю, як це його бісить.

Що маємо на фініші? З однієї сторони, відсутність програми та досвіду, ригівська команда, відвертий зв`язок з Коломойським, мутне фінансування, відкос від армії, антиукраїнські жарти, небажання підтвердити свою незалежність від наркотиків, невміння елементарно висловлювати свої думки та неволодіння державною мовою.

З іншої — низка ще невирішених проблем, але й сильна армія, зростаюча економіка, міжнародний авторитет і запевнення Путіна, що його влаштує будь-який президент, окрім Порошенка. Такий собі знак якості.

Демократичний вибір влади — це відповідальність. Зробити цей вибір і потім нести за нього відповідальність — непідйомний вантаж для багатьох.

Бо улюблений вид спорту — плавання за течією, вид мистецтва — поеми про зубожіння, вид роботи — очікування шари.

Хоча всі правила життя можна записати в словах: «Думай і бери відповідальність за свої вчинки» — ось і вся філософія. Шануймося!

Helgi Sharp

4.9
29