Про партию.

В продолжение предыдущего поста "Предвыборный год".

У меня пока нет никаких мыслей и нет никаких планов на этот счет. Я считаю, что процесс должен идти максимально природно и только — снизу. Созревать и вызревать вместе с обществом, вместе с вызреванием политической Нации и ее новой политической элиты.

Я не думаю, что к этим выборам (без капитала) что-то получится. Но процесс можно начать и нет смысла держать Джина в бутылке.

С чего можно начать процесс? С чего должна начинаться партия, которая хочет вызревать снизу?

Не с денег.

Она должна начинать созревать с программы. Но не программы — за всё хорошее, против всего плохого. А с будущей Конституции Украины. Какой мы бы хотели ее видеть? А потом будет программа.

Есть набросок Конституции, который написали мои знакомые. Он годится для того, чтобы с чего-то начать. Начать его обсуждать и предлагать своё. Хвалить, критиковать и тд.

Чем мне нравится эта Конституция?

  • Она короткая, как Конституция США. Это суть и идея страны. А остальное будет и должно быть в Законах.
  • Она право-либеральная и современная, но также она учитывает исторический опыт, традиции и политическую культуру Украины в прошлом.

Проект этой Конституции не запатентован. Берите его, внедряйте, используйте, обсуждайте, распространяйте. Лишь бы на пользу Украине.




ОСНОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 22 СЕНТЯБРЯ 2017 Г.

Ми, Народ України,
* шануючи плідну працю кожної людини у всіх сферах життя
* поважаючи усі результати такої праці, фізичної, розумової та організаційної
* захищаючи приватну власність людей як наріжну цінність
* боронячи право кожної людини на відповідний її праці рівень життя
* відстоюючи особисту свободу та право вибору людини як найвищу цінність
* визнаючи засади Загальної декларації прав людини (1948)
* визнаючи засади Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини (1950)
* визнаючи засади Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права (1966)
* визнаючи засади Європейської Хартії про місцеве самоврядування (1985)
* продовжуючи традиції усіх державницьких сил в історії Русі-України
* враховуючи основні закони Козацької держави 1710, Української Народної Республіки 1918 та України 1996 років
* зважаючи на попередній досвід державотворення та захисту країни
проголошуємо створення Української Республіки та її Основний закон (Конституцію):

1.УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА

1.1. Українська Республіка є президентською державою із загальним та рівним виборчим правом.
1.2. Українська Республіка є унітарною державою із рівними правами усіх її 100 округів (полків).
1.3. Українська Республіка є демократичною країною з рівними правами усіх її громадян, незалежно від місця їх проживання, походження, світогляду, статку та статі.
1.4. Українська Республіка має державні символи — стяг, герб, гімн та мову.
1.5. Адміністративною столицею Української Республіки є місто Біла Церква.
1.6. Грошовою одиницею Української Республіки є гривня, розмінною монетою є сотинка.
1.7. Державними святами є Новий рік (1 січня), Великдень (п’ятниця, субота, неділя другого* вікенду квітня), день відновлення Незалежності (24 серпня) та Різдво (24, 25, 26 грудня).
1.8. Українська Республіка діє трьома гілками влади — законодавчою, виконавчою та судовою.

2. ГРОМАДЯНИ ТА ЇХ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ

2.1. Громадянином Української Республіки за походженням є будь-яка особа вісімнадцятирічного віку чи старша, яка народилася у територіальних межах УРСР, України чи Української Республіки.
2.2. Громадянином Української Республіки за бажанням може стати будь-яка особа, хоча би одним з батьків якої є громадянин України.
2.3. Інші особи, які хочуть стати громадянами Української Республіки, повинні скласти спеціальний іспит.
2.4. Державні службовці та виборні особи не можуть бути громадянами інших країн і не можуть мати подвійного громадянства.
2.5. Голосування на виборах і референдумах є прямим обов’язком та заохочуваним державою доброчином кожного громадянина Української Республіки віком від 18 до 81 року, який не є ув’язненим і не є психічно хворим. Один громадянин має один голос, голосування за інших заборонено, голосування не за місцем реєстрації заборонено.
2.6. Референдуми та перші тури всіх виборів проводяться в першу неділю листопада, другі тури виборів проводяться в третю неділю листопада, усі новообрані особи приступають до своїх обов’язків опівдні другого понеділка січня (або найближчого липня — у випадку дочасних виборів Гетьмана).

3. РЕФЕРЕНДУМ ТА КОНСТИТУЦІЙНІ ЗБОРИ

3.1. Усі закони, які змінюють територію чи суверенність держави, делегують частину її функцій міждержавним об’єднанням, зокрема НАТО та Евросоюзу, ухвалюються на загальному референдумі більшістю голосів від тих, що проголосували.
3.2. Референдум проводиться не частіше одного разу на чотири роки, і не може мати більше п’яти питань.
3.3. Усі закони, що стосуються діяльності законодавчого органу країни (парламенту) та змін до конституції країни, ухвалюються лише Конституційними Зборами України більшістю голосів.
3.4. Конституційні Збори скликаються на шість місяців один раз на 20 років, та обираються з громадян країни за походженням віком від 30 до 81 року, які ніколи не були, не є, і не будуть депутатами парламенту.
3.5. Делегати Конституційних Зборів у складі 200 осіб обираються на мажоритарних засадах в один тур, по два від кожного округу (полку).

4. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА

4.1. Єдиним законодавчим органом Української Республіки є Народні Збори (парламент). Парламент складається з двох палат — Сенату та Народної Ради.
4.2. Засідання палат є відкритими, якщо про інше не попросять хоча би десять відсотків депутатів відповідної палати та проголосує більшість присутніх в залі.
4.3. Сенат складається зі 100 громадян — по одному від кожного округу (полку), склад Сенату наполовину оновлюється що два роки на виборах, сенатори обираються на чотири роки (у парні роки) на мажоритарних засадах у два тури.
4.4. Народна Рада складається з 300 громадян, які обираються що два роки (у парні роки) на загальному державному виборчому окрузі за відкритими партійними списками (поріг кваліфікації партії становить 3%).
4.5. Закон набуває чинності, якщо його схвалено обидвома палатами простою більшістю голосів від присутніх у залі. Відсутній, не голосував, утримався вважаються голосами «проти».
4.6. Законопроекти вносяться до Народних Зборів Гетьманом або депутатами. Депутати не можуть вносити законопроекти чи поправки, які збільшують видатки чи зменшують прибутки держави.
4.7. Депутат парламенту не може бути молодшим 30 та старшим 65 років і повинен хоча би десять останніх років бути громадянином Української Республіки. Голосування є особистим. Оплата праці депутата здійснюється пропорційно до кількості його голосувань.
4.8. Будь-якого депутата може бути відкликано (переобрано) після року його діяльності: депутата Сенату — шляхом переголосування на його виборчому окрузі, депутата Народної Ради — за рішенням політичної партії.
4.9. Кожний депутат має рівні права з кожним громадянином і може бути притягнутим до відповідальності на загальних засадах. Депутата не можна затримувати під час голосувань у залі.

5. ВИКОНАВЧА ВЛАДА

5.1. Головним виконавчим органом Української Республіки є Директорія (кабінет міністрів). Головою Директорії є Гетьман (президент).
5.2. Гетьман обирається раз у чотири роки у високосний рік на загальнонаціональних виборах за мажоритарною системою у два (за необхідності) тури більшістю голосів.
5.3. Гетьман не може бути молодшим 40 років та старшим 65 і повинен бути громадянином за походженням. Гетьман не може обиратися вдруге.
5.4. Гетьман повністю формує Директорію, інші центральні виконавчі органи, та є відповідальним за кожного призначеного ним посадовця.
5.5. Гетьман є головнокомандувачем Збройних Сил Української Республіки.
5.6. У випадку смерті, хвороби, відставки чи імпічменту Гетьмана його обов’язки до імплементації результату найближчих дочасних виборів, які проводяться у найближчу першу (та третю) неділю травня чи листопада мінімум 90 днів виконує віце-президент, якого було обрано одночасно з Гетьманом.
5.7. Щороку до кінця березня Гетьман звітує перед Народними Зборами, які або схвалюють діяльність або відправляють у відставку його Директорію (кабінет міністрів).
5.8. Міністрів, яких відправлено у відставку, Гетьман не може призначати на посади на безпосередньо наступну каденцію.
5.9. Міністри, заступники міністрів та рівні їм за рангом держслужбовці не можуть бути молодшими 30 та старшими 65 років і не можуть одночасно бути депутатами чи суддями. Вони мають рівні права з кожним громадянином і можуть бути притягнутим до відповідальності на загальних засадах.

6. СУДОВА ВЛАДА

6.1. Головним та вищим судовим органом є Республіканський Суд.
6.2. Суддями (делегатами) Республіканського Суду є 100 громадян — по одному від кожного округу (полку), склад Республіканського Суду наполовину оновлюється що два роки (у непарні роки), судді обираються на чотири роки на виборах на мажоритарних засадах у два тури.
6.3. Вирок Республіканського Суду набуває чинності, якщо його схвалено простою більшістю голосів від присутніх у залі. Відсутній, не голосував, утримався вважаються голосами «проти».
6.4. До компетенції Республіканського Суду належать справи імпічменту Гетьмана, порушень закону Народними Зборами та їх депутатами і членами уряду, справи державної зради та апеляційні справи полкових судів.
6.5. Суддя Республіканського Суду не може бути молодшим 30 та старшим 81 року і має бути громадянином хоча би десять останніх років. Кожен суддя повинен мати повну юридичну освіту.
6.6. Будь-якого суддю може бути відкликано (переобрано) після року його діяльності шляхом переголосування на його виборчому окрузі. Кожний суддя має рівні права з кожним громадянином і може бути притягнутим до відповідальності на загальних засадах.

7. МІСЦЕВА ВЛАДА

7.1. Кожна територіальна одиниця країни (полк, повіт, місто, село) має свій представницький орган — місцеву раду, депутати якої обираються в межах відповідної територіальної одиниці що два парні роки за мажоритарною системою у два тури.
7.2. Місцевий депутат не може бути молодшим 25 та старшим 65 років і має бути громадянином хоча би п’ять останніх років.
7.3. Місцеві ради мають право регулювати ставки місцевих податків.
7.4. Виконавчі органи влади кожного полку (управи) формуються центральним урядом (Директорією).
7.5. Виконавчі органи (управи) повітів, міст та сіл спільно формуються полковими виконавчими органами (управами) та місцевими представницькими органами (радами) на відкритих конкурсних засадах.
7.6. Судові органи (суди) полків, повітів, міст та сіл обираються в межах відповідних територіальних одиниць що два непарні роки за мажоритарною системою у два тури.
7.7. Вирок відповідного територіального суду набуває чинності, якщо його схвалено простою більшістю голосів від присутніх суддів.
7.8. До компетенції Полкового суду належать справи суперечок між суб’єктами на території відповідного полку, між суб’єктами інших двох полків (за відкритим жеребом), апеляційні справи присяжних та апеляційні справи повітових судів.
7.9. До компетенції Повітового суду належать справи суперечок між суб’єктами на території відповідного повіту, між суб’єктами інших двох повітів в межах полку (за відкритим жеребом) та апеляційні справи міських чи сільських судів.
7.10. До компетенції Міського чи Сільського суду належать справи суперечок між суб’єктами на території відповідного міста чи села та між суб’єктами інших двох міст чи сіл в межах полку (за відкритим жеребом).
7.11. Кожен суддя місцевих судів повинен бути громадянином мати повну юридичну освіту. Будь-якого суддю може бути відкликано (переобрано) після року його діяльності шляхом переголосування на його виборчому окрузі.
7.12. Кожний суддя має рівні права з кожним громадянином і може бути притягнутим до відповідальності на загальних засадах. Суддя не може бути молодшим 30 та старшим 65 років і має бути громадянином хоча би п’ять останніх років.

8. БЕЗПЕКА ТА ВОЛОДІННЯ ЗБРОЄЮ

8.1. Безпека громадян, загальний порядок та дотримання законів у країні забезпечуються Збройними Силами та Національною Поліцією, які формуються на контрактних засадах.
8.2. Видатки на них у мирний час мають бути більшими 2% але меншими 5% від ВВП.
8.3. Оголошувати війну чи воєнний стан може лише Сенат більшістю голосів від присутніх в залі.
8.4. Кожен громадянин повинен пройти обов’язковий однорічний військовий та поліцейський вишкіл у віці від 20 до 30 років.
8.5. Кожен полк (округ) формує загони територіальної самооборони та забезпечує можливість для щорічного двотижневого вишколу (зборів) усім своїм громадянам чоловічої статі віком до 50 років.
8.6. Кожен громадянин, який пройшов військовий чи поліцейський вишкіл має право володіти та носити зброю.
8.7. Продаж зброї дозволено лише громадянам віком від 21 року і тільки у державних крамницях.
8.7. Громадянин, затриманий зі зброєю у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, довічно позбавляється права володіти та носити зброю.

9. ДОТРИМАННЯ ПРАВОПОРЯДКУ

9.1. Закони не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
9.2. Ніхто не може відповідати за свої дії, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
9.3. Нікого не можна покарати двічі за один і той самий злочин, нікого не можна змусити свідчити проти самого себе.
9.4. Особу, затриману Національною Поліцією, має бути ідентифіковано та передано до суду не пізніше 48 годин. Суд має 24 години аби винести ухвалу про тимчасовий 90-денний арешт або звільнити затриманого.
9.5. Суд має максимум 90 днів на ухвалу рішення щодо звільнення або відповідного покарання тимчасово арештованого.
9.6. Судді несуть персональну матеріальну відповідальність за завдані збитки підсудному, якщо їх рішення неправомірне і скасовано вищою інстанцією.
9.7. Кожен затриманий, арештований чи засуджений має право на аудіо, відео та інтернет зв’язок, на дворазове харчування протягом дня, постійний доступ до питної води та туалету, на надання медичної допомоги та засобів гігієни.
9.8. Смертну кару у мирний час заборонено. Термін повного ув’язнення за злочини (крім довічного) може бути на вибір злочинця замінено на подвійний термін примусових робіт або на половинний термін примусових робіт на шкідливих виробництвах.
9.9. Наруга над державними символами є тяжким злочином та карається повним ув’язненням чи примусовими роботами.
9.10. Кара за економічні злочини полягає у домашньому ув’язненні та негайному (протягом 180 днів) примусовому відшкодуванні завданих збитків у подвійному розмірі та конфіскації усього майна крім житла площею до 50 кв.м. та довічною забороною займати державні чи бюджетні посади чи бути обраною особою на виборах.
9.11. Карою за неекономічні злочини є домашнє ув’язнення, примусові роботи, повне ув’язнення, шкідливі примусові роботи, довічне ув’язнення та смертна кара у воєнний час.
9.12. Юридична відповідальність є особистою. Підсудний має право на очну ставку з особами, які свідчать проти нього; на примусовий виклик осіб, які свідчать на його користь; на допомогу адвоката та перекладача.
9.13. У випадку кримінальної справи підсудний має право на швидкий суд присяжних засідателів того полку чи повіту, де скоєно злочин.
9.14. Присяжний суд відбувається за участі хоча би одного полкового чи повітового судді та десяти вільних громадян віком від 40 до 65 років, послідовно обраних жеребом серед мешканців відповідного полку чи повіту.
9.15. Участь у судах в ролі присяжних засідателей є громадянським обов’язком та заохочуваним доброчином кожного громадянина відповідного віку.

10. ПОДАТКОВА СИСТЕМА

10.1. Податкова система країни може бути зміненою не частіше ніж один раз на десять років.
10.2. Усі зміни до податкової системи повинні бути проголосованими та затвердженими обидвома палатами парламенту більшістю голосів від присутніх в залі мінімум за два роки до їх настання.
10.3. Ставки імпортного та експортного мита можуть змінюватись парламентом та урядом не частіше одного разу на рік мінімум за три місяці до їх настання.
10.4. Прямий податок, який сплачує приватна особа зі своєї зарплати чи інших доходів, скорочується у стільки разів, скільки в нього є неповнолітніх дітей та неповносправних членів сім’ї на утриманні (батьків, братів/сестер, дружини/чоловіка та дітей).
10.5. Від податку на доходи (прибутки) звільняються усі активи, маєтки та кошти, набуті у спадщину або передані членами сім’ї.
10.6. Щорічний податок на усе рухоме й нерухоме майно сплачується особами, які не можуть пояснити походження коштів на їх придбання і не сплатили відповідних податків зі своїх доходів.
10.7. Щорічний податок на транспортні засоби сплачується лише за двигуни внутрішнього згоряння вуглеводнів пропорційно до їх об’ємів.
10.8. Сумлінна добровільна сплата податків є обов’язком та заохочуваним доброчином кожного громадянина Української Республіки та інших осіб, які в ній проживають чи мають доходи (прибутки).

11. ПРИВАТНА ТА ДЕРЖАВНА ВЛАСНІСТЬ

11.1. Право приватної власності на майно є недоторканим. Майно може бути відібраним чи використаним лише державою і лише у виключних випадках на засадах компенсації нею ринкової вартості майна.
11.2. Право приватної власності на землю може бути проданим або переданим спеціальному державному іпотечному банкові чи іншим громадянам України та безоплатно успадковане членами сім’ї власника. Жоден громадянин не може володіти земельною ділянкою більше 200 га. Земля обкладається щорічним податком.
11.3. Усі державні та бюджетні органи повинні користуватись послугами та товарами насамперед вітчизняного виробництва на тендерних засадах, і лише за відсутності аналогів — імпортного.
11.4. До державної власності належать основні суспільні служби, монопольні підприємства, надра та підземні джерела енергії, національні парки й заповідники, а також повітряний простір, моря, природні річки й озера та їх берегові зони.

12. ДІТИ, ОСВІТА ТА МОВА

12.1. Діти, народжені поза шлюбом мають одинакові права з дітьми, народженими батьками у шлюбі.
12.2. Кожна дитина, громадянин чи кандидат у громадяни має право на безкоштовне вивчення державної мови.
12.3. Кожна дитина чи громадянин має право на безкоштовну середню освіту державною мовою.
12.4. Кожна дитина чи громадянин має право на безкоштовну вищу освіту державною мовою на конкурсних засадах.
12.5. Усі посадові особи країни повинні вільно володіти та вести свою офіційну діяльність насамперед державною мовою.
12.6. Усі видання, паперові та електронні, усі зовнішні вивіски та знаки, уся реклама повинні надаватися насамперед державною мовою та за бажанням мати іншомовні версії.

13. МЕДИЧНЕ ТА ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ І ПОСЛУГИ

13.1. Медичне страхування для громадян є обов’язковим, але вільним на вибір форми — державної, приватної чи змішаної.
13.2. Кожен громадянини чи дитина мають право на надання повної необхідної медичної допомоги, незалежно від уже внесеного страхового внеску.
13.3. Медичне лікування дітей віком до 18 років є безкоштовним.
13.4. Пенсійні відрахування з громадян є обов’язковими з 30 до 65 років, але вільними на вибір форми — державної, приватної чи змішаної.
13.5. Громадянин має право на отримання пенсії починаючи з виповнення йому/їй 65 років.
13.6. Дружина/чоловік у шлюбі має право на отримання пенсії свого померлого чоловіка/дружини аж до власної смерті.
13.7. Кожен громадянин чи дитина має право на безкоштовні ритуальні послуги.

14. ІНШІ ПРАВА ГРОМАДЯН ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

14.1. Громадяни мають право на свободу слова та зібрань, тільки якщо вони не закликають до насильства чи ненависті до інших мешканців Української Республіки чи до зміни її території.
14.2. Діяльність будь-яких організацій, які мають за мету зміну території чи республіканську форму правління держави, які насаджують ненависть чи зверхність до інших мешканців Української Республіки, категорично заборонено.
14.3. Продаж сигарет, тютюну, легких наркотиків, алкоголю та інших засобів зміни стану свідомості дозволено лише особам віком від 21 року і тільки у державних крамницях.
14.4. Продаж алкоголю та його публічне вживання також дозволено у спеціалізованих ліцензованих закладах (ресторанах, барах, тощо)
14.5. Азартні ігри, полювання, букмекерська діяльність, казино, проституція ліцензуються окремо і дозволені лише з 21 року і тільки у спеціалізованих зонах.

15. ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД

15.1. Цей Основний закон має бути затвердженим на загальнонаціональному референдумі, оголошеному на засадах Конституції України 1996 року.
15.2. Наступного дня після оголошення результату референдуму ЦВК України має оголосити про проведення загальнонаціональних виборів делегатів до Перших Конституційних Зборів на мажоритарних засадах в один тур (225 делегатів, по одному від чинного виборчого округу) протягом двох місяців. Делегати Перших Конституційних Зборів обираються з громадян України віком від 30 до 81 року, які ніколи не мали іншого громадянства крім України чи УРСР і які ніколи не були, не є, і не будуть депутатами Народних Зборів чи делегатами Республіканського Суду Української Республіки.
15.3. Наступного дня після оголошення результату виборів до Перших Конституційних Зборів, ЦВК України має оголосити про початок їх першого засідання протягом місяця та місце їх проведення (поза межами Києва).
15.4. Протягом трьох місяців Перші Конституційні Збори мають створити та затвердити закон про Народні Збори (парламент) Української Республіки, їх Сенат та Народну Раду, створити та затвердити закон про Республіканський Суд, затвердити новий адміністративний устрій держави зі 100 округів (полків), затвердити нові засади та склад ЦВК та оголосити про точні дати перших виборів президента (гетьмана), депутатів Сенату й Народної Ради та делегатів Першого Республіканського Суду.
15.5. До першого засідання Народних Зборів Української Республіки чинна Верховна Рада, президент України, міністри та інші держслужбовці, а також всі судді продовжують працювати на своїх посадах, але не можуть ухвалювати будь-які рішення, які суперечать результатам референдуму та цьому Основному законові.
15.6. Перехідний період (від дня проведення загальнонаціонального референдуму до першого засідання Народних Зборів Української Республіки) не може тривати більше дев’яти місяців.


Олег Пономарь