Рейтинг Путіна на найнижчій позначці.

5 років у нас кричали «волкі! волкі! зрада! зрада!»
Та коли прийшла справжня зрада, усталиє от войни вже загнана здобич. Вони зломлені цими криками. Ліш би мальчікі нє гіблі, готові дозволити гвалтівнику всунути на пів шишечки.

І вже пофіг, що хлопці на Сході і дипломати на Заході 5 років саме і воюють, щоб не дати всунути навіть на півшишечки. Щоб шишечку цю обламати назавжди.

Шостий рік підряд в РФ доходи населення мають «від’ємний ріст». Рейтинг Путіна на найнижчій позначці. Технологічне відставання накопичується. Суспільство деградує. Розвитку немає.

Росія підійшла в своєму історичному розвитку до моменту, коли без України вона існувати не може, Україну захопити вона не має сил, і затягувати війну з Україною вона теж не може.

Саме так розпалася Російська Імперія і Радянский Союз. Це Росії потрібно йти на компроміс!

Треба лише встояти.

Але нас очолив слабкий юморист. За зустріч з Путіним і Трампом, щоб козирнуть перед своєю жінкою, що його Такіє Люді хлопали по плечу, він хоче поступитися. Хлопати будуть його, а поступатися повинні ми. Бо ми чомусь повинні поступатися. Чомусь на кожному кроці мелють про якийсь компроміс.

З якого дива? З чого це ми повинні поступатися?
Та ніфіга не повинні! Працюй на укріплення Армії, згуртовуй Захід на нашу підтримку і ми переможемо без всяких поступок! Це твоя робота.

31 серпня 2015 року 4 нацгвардійці загинули під час ухвалення змін до Конституції, де йшлося про особливий статус Донбасу. Тоді це було лише перше читання. І 4 загиблих і 100 поранених. Зараз в країні дуже багато людей, котрі не погодяться на капітуляцію.

Зараз в країні дуже багато зброї. Але зараз в країні також повно провокаторів, що тільки чекають нагоди використати це, щоб хитнути нас в криваві безлади. Не вийде ніякий компроміс.

Після компромісу в Осло ізраїльтянин за такий компроміс з ворогом убив прем’єр-міністра Ізраїлю. Просто підійшов на мітингу і вальнув в упор. Є думка, що дозволили спецслужби. У нас буде те саме. І жодний Аваков не захистить.
Подумай про це, Вова.

Джон Смит