Українці пробили вихід до свого чорноморського узбережжя самотужки.

Договір між турецьким цісарем і військом Запорозьким та народом руським про торгівлю на Чорному морі.

1. Цісар його милість турецький дозволяє козацькому війську та його державі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів, міст і островів, по Білому морю (Мармурове) до всіх своїх держав, островів та інших портів і до портів чужоземних володарів і християнських держав, а також по всіх ріках та містах,

з якими мають вести торгівлю, товари, що їх захочуть продавати, купувати і міняти за своєю волею, зупинятись у портах, в’їжджати в них, коли захочуть, без жодної затримки, перешкоди і труднощів.

Всього там 13 пунктів.

П’ятий пункт передбачав заснування «кілька портових міст нижче порогів, аж до злиття ріки Бугу з Дніпром, звідки і торгівля має іти».
Тобто там, де нині Херсон, Миколаїв, Очаків.

Це договір 1650 року. Він був укладений і погоджений турками, але не був ратифікований українською стороною.

Чорне море з 15 століття це виключно внутрішнє озеро Османської імперії. Жодна країна не мала можливості там плавати. І ось такі ексклюзивні умови. Турецький флот в той час найсильніший в світі. В той період лише один чи два рази противники перемагали його. Але виключно збираючись в коаліції держав.

Українці пробили вихід до свого чорноморського узбережжя самотужки.

За 140 років до Суворова і Потьомкіна. Всього за якихось 75 років 16-17 століть. В найбільшій битві під Кара-Харманом 1626 року 300-350 козацьких чайок мало не знищили весь турецький флот. На думку всіх сучасників і очевидців лише раптова зміна погода допомогла ворогу уникнути повного розгрому (козаки вже захопили адміральску галеру). Османський історик Мустафа Наїма писав:

«Тільки чайки не тонули, оскільки на їхньому фальшборті було примотано оберемки зв’язаного шкірою очерету, тож хоча їх і затопило, проклятці вели бій, занурені у воду по саму шию.

Ще не бачено народу, який би зрівнявся з козацьким племенем такою собачою впертістю. Ті, хто в морських справах віддавав накази життя-смерті та бачив інші бої, казали, що ця битва з козацьким народом перевершила всі інші.»

Джон Смит