Дніпро цвіте – Зе в Мінприроди заробляє.

Зелена вода Дніпра кожного літа викликає все більше занепокоєння.

Цього року у поверхневих водах Дніпра виявили 161 забруднювач, серед яких гербіцид атразин та метали кадмій і нікель.

Крім того, через забруднення води фосфатами збільшується цвітіння Дніпра, що стає однією з основних причин масового мору риби. Також ситуацію погіршує обміління річки, яке посилюється через відсутність днопоглиблювальних робіт.

Зауважимо, 1 грам фосфатів дорівнює появі 5-10 кілограмів водоростей.

Саме від надмірної кількості фосфатів, які містяться майже в усіх миючих засобах, щороку дедалі більше страждає Дніпро – джерело питної води для майже 80% українців.

У країнах ЄС діє заборона на використання побутових фосфатних пральних порошків з 2011 року, а з 2017 року – і засобів для посудомийних машин.

Україна ухвалила технічний̆ регламент із обмеження вмісту фосфорних речовин в побутових миючих засобах з 2014 року, а для побутових посудомийних машин – з 2017. Але покращення стану водойм не відбулося.

Така собі правова колізія: регламент є, а виконання та контролю нема.

Читайте также:  В Україні продовжує скорочуватись виробництво яєць.

Нещодавно уряд тільки обмежив (замість заборони) вміст фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах, але й це обмеження почне працювати лише з 2024 року.

Миючі засоби – це достатньо великі виробники. І саме вони постійно лобіюють відкладання впровадження таких необхідних ініціатив по врятуванню Дніпра.

До того ж, Мінприроди не активізує процес впровадження вимог Нітратної директиви ЄС в українських реаліях.

Тож, зрозуміло, що для влади питання екологічної безпеки не знаходяться в пріоритеті, тому Мінприроди не активізує жодних важливих ініціатив по очищенню Дніпра та по захисту довкілля в цілому.

Владу ж хвилюють лише гроші, а представники великого бізнесу виробників миючих засобів можуть собі дозволити зробити так, щоб екологічні ініціативи не просувались.