Голодомор — це не тільки про трагедію українського народу, не тільки про жахливий непрощенний злочин, коли людей знищували тільки тому що вони українці.
Голодомор — це про пам’ять, про висновки, про народ і про інстинкт самозбереження народу. З пам’яттю народу проблеми є, але не так все погано. А от з висновками, як завжди, біда.

Як? Як можна було обрати істоту, що ржала з Голодомору?
Своїм брудним ротом сміялась над дітьми, дорослими, вагітними що пухли з голоду тільки тому що вони українці?
Як можна було до цього дійти? Навіть враховуючи те, що пропаганда знищувала його конкурента?
Як? Як можна було, львів’яни мої дорогі, голосувати за істот і їх мера, які проігнорували голосування за Голодомор в минулому парламенті?
Як? Можна мати різні політичні позиції, можна сратися, але обирати своїми лідерами манкуртів зі стертою національною пам’яттю чи колаборантів — не можна. Бо все це мине, всі срачі минуть і час розставить все на місця, але істоти з стертою національною пам’яттю роблять процеси незворотніми. Бо це й приводить до Голодоморів.
Можна називати це популізмом чи неадекватною поведінкою, але ви зверніть увагу на те як керівництво Ізраїлю і євреї по всьому світу реагують на питання пов’язані з Голокостом, доводячи ситуації до дипломатичних війн там де це не потрібно було робити, наприклад, з поляками. І виграючи ці війни, до речі.
Я навів цей приклад щоб показати наскільки вони засвоїли урок, наскільки вони зробили висновки і наскільки вони далеко від повторення…. і наскільки ми близько.
То ж Голодомор — це й про інстинкт самозбереження. Про те що ми робимо щоб уникнути повторення трагедій нашої історії , коли худобина випускає беркут, ставить на посади сепарів і ворогів?
І що ми робимо? Топимо масло Рошен і шукаємо там нафту? Головна тема тижня? То ж що у нас з інстинктом самозбереження народу?
Бо ж кулемет у вікні, окрім свічки, щоб не повторились Голодомори — це добре. Але один кулемет в полі не воїн. І не кулемет основне, коли не зроблені висновки народом і коли відсутній інстинкт самозбереження в народу.
Памятайте про це. І не тільки раз в рік коли запалюєте свічку пам’яті. Пам’ятайте про це завжди, щоб потім не дивитись в очі вмираючим дітям. Які помирають тільки тому що вони українці.