Гральний бізнес вийшов з тіні…

Після легалізації грального бізнесу депутати намагаються зробити все можливе, аби пом’якшити умови роботи організаторів азартних ігор та лотерей, знизити їхні витрати на податки та купівлю ліцензій.

За кілька днів до літніх канікул депутати підтримали у першому читанні законопроект 2713-д, який після остаточного прийняття може зробити оподаткування грального бізнесу в Україні одним з найнижчих в Європі, і водночас зменшити плати за ліцензії.

Зараз Україна за податковим навантаженням на гральний бізнес знаходиться позаду своїх західних сусідів. Так, ставка податку на дохід в Україні становить 30% доходу, отриманого від організації лотерей. Букмекери платять 18%, а з ігрових автоматів до бюджету йде 10%.

Водночас, у світі податки набагато вищі.

  • У Франції податок на GGR (gross gaming revenue, різниця між отриманими ставками і виплаченими виграшами) становить 83,5%;
  • в Німеччині та Люксембурзі – 80%;
  • в Данії – 75%.

В разі ухвалення депутатами законопроекту 2713-д в цілому, установи та організатори будуть платити 10% податку на дохід, що зробить податкове навантаження одним з найнижчих в Європі.

Читайте также:  Дніпро цвіте – Зе в Мінприроди заробляє.

За консервативними оцінками, які лягли в бюджет на 2021 рік, надходження від продажу ліцензій повинні були становити 7,4 млрд грн, з яких 3,3 млрд грн мали піти на субвенцію місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток.

Проте на кінець травня 2021 року від ліцензій надійшло лише 737,8 млн грн. Навряд чи зниження розміру ліцензійного платежу втричі сприятиме виконанню плану.

Крім того, відносно невелика плата за вихід на ринок сприятиме лише збільшенню гральних закладів та поширенню ігрової залежності.

Казино та інші подібні заклади – ідеальні місця для легалізації «чорної» готівки, а відсутність оподаткування на суми до 48 тис грн робитимуть цей процес майже безкоштовним.

Влада на ризики не зважає, відкати від власників гральних закладів виглядають набагато привабливішими.