Які тенденції висвітлення корупції в українських ЗМІ?

Дослідження «Корупція через фільтри ЗМІ», виконаного Центр контент-аналізу у партнерстві з USAID ВзаємоДія та Український кризовий медіа-центр визначило, що у 2021 році медіа багато пишуть про корупцію, але менше, ніж у 2019 році.

В основному надають перевагу конкретним кейсам. Хоча у 2021 році ЗМІ виявляли помітну цікавість до висвітлення теми корупції та боротьби із нею, потрібно відзначити, що частота порушення в медіа даних тем зменшилася вдвічі порівняно з періодом 2018-2019 року.

Які тенденції висвітлення корупції в українських ЗМІ?

Якщо тоді було зафіксовано в середньому майже 12 тисяч повідомлень на місяць, в яких обговорювалися теми корупції, то тепер – в середньому менше 6 тисяч на місяць.

Це підтверджує зроблені тоді висновки про те, що напередодні і під час виборчих кампаній (президентської та парламентської) в медіа було створено особливий ажіотаж довкола теми корупції, що призвело до усталеного уявлення про глибоку корумпованість влади та державних підприємств та цілковиту безкарність для корупціонерів.

При цьому майже дві третини тодішніх повідомлень (62%) мали спекулятивний характер і лише в 38% із них йшлося про конкретні випадки корупції.

Читайте также:  Валовий зовнішній борг України зріс на понад 2 млрд доларів.

Під час дослідження у поточному році з’ясувалось, що трохи більше половини повідомлень згадували корупцію узагальнено і знеособлено – чи то в аналітичних статтях про перспективи розвитку, чи то дотично до інших питань.

Найбільше ЗМІ пишуть про корупцію у державних інститутах. Водночас, вони майже не висвітлюють корупцію у місцевому самоврядуванні та побуті.

З-поміж усіх типів корупції найбільшу частку повідомлень (майже три чверті і за охопленням і за кількістю повідомлень) зібрала інституційна корупція.

Найбільш популярними суб’єктами корупції виявились судді, загалом ЗМІ малювали безрадісну картину, транслюючи меседж про неможливість добитись справедливості.

Бізнесова корупція привертала увагу в кожному дев’ятому випадку; неправомірні дії в органах місцевого самоврядування та на побутовому рівні найменше цікавили ЗМІ.

Найбільше про корупцію писали онлайн-ЗМІ, але у телебачення більше охоплення аудиторії.

Журналістські розслідування займають лише 5% від усіх матеріалів, аналітика займала 23%, а новини – 60%.

При висвітленні корупції ЗМІ вкрай рідко покладали відповідальність на кого-небудь. Зазвичай, звинувачення лунали не від медіа, а від спікерів, яких вони цитували.

Читайте также:  У Держрезерві критично низький запас зерна.

Правоохоронці постійно звітують про результати боротьби з корупцією. Але зазвичай це залишається «в процесі подолання».

При цьому більшість історій про затримання та оголошення підозри не мали продовження в ЗМІ: до обвинувального вироку дійшло дуже небагато справ, а ті, що дійшли, не викликали занадто великої уваги.