До початку війни, Україна володіла значним промисловим потенціалом. Наші підприємства займали провідні позиції у виробництві сталі, машинобудуванні, видобутку корисних копалин, виробництві хімічної продукції та іншої важливої продукції. Висококваліфіковані кадри, науково-дослідницькі установи та інноваційні розробки сприяли розвитку промислового сектору, роблячи його однією з основних рушійних сил економіки.
Промисловість України під час війни
Але російське вторгнення в Україну завдало нищівного удару по промисловості країни, зумовивши значне скорочення виробництва та втрати робочих місць. Хоча фінансова підтримка Заходу та експорт зерна відіграють важливу роль у виживанні України під час війни, робота промислових підприємств є ще одним суттєвим фактором стійкості.
Спад виробництва
З початку повномасштабного вторгнення промислове виробництво в Україні скоротилося на 34%. Це скорочення відбулося нерівномірно по секторам:
- Гірничо-металургійний комплекс зазнав найбільшого удару, втративши 53% виробничих потужностей.
- Будівельна галузь скоротилася на 47%, що відобразилося на загальному будівництві та інфраструктурних проектах.
- Легка промисловість втратила 40% виробництва, що позначилося на виробництві текстилю та одягу.
- Харчова промисловість, хоч і меншою мірою, також постраждала, скоротивши обсяги виробництва на 30%.
Значні втрати
Війна завдала колосальних збитків інфраструктурі та підприємствам. Збитки оцінюються в понад $100 млрд. Серед зруйнованих підприємств:
- Металургійні заводи: «Азовсталь», «Ілліча», «Запоріжсталь».
- Нафтопереробні заводи: Кременчуцький НПЗ, Лисичанський НПЗ.
- Автомобільні заводи: АвтоЗАЗ, ЛуАЗ.
- Хімічні заводи: «Азот», «Дзержинськхімпром».
Втрати робочих місць складають від 5 до 7 мільйонів, що серйозно вплинуло на ринок праці та економічну стабільність.
Скорочення експорту
Експортні можливості України також значно постраждали:
- Зернові культури: скорочення експорту на 50%.
- Метали: скорочення експорту на 70%.
Відновлення промисловості
Але! Попри величезні втрати, українська промисловість поступово відновлюється. Деякі підприємства вже відновили свою роботу:
Сталеливарні заводи: «АМКР», «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Запоріжсталь» (Запоріжжя), «Метінвест-Каметсталь» (Кам’янське), «Нікопольський феросплавний завод» (Нікополь)
Гірничо-збагачувальні комбінати: «Суха Балка» (Кривий Ріг), «Покровський ГЗК» (Кривий Ріг), «Центральний ГЗК» (Кривий Ріг).
Хімічні підприємства: «Одеський припортовий завод» (Одеса), «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (Сєвєродонецьк, зараз окуповане), «Дніпроазот» (Кам’янське)
Ці підприємства відіграють ключову роль у забезпеченні потреб внутрішнього ринку та експорті корисних копалин, що сприяє розвитку економіки України.
Тому в умовах війни дуже важливими є ремонт, виготовлення та обслуговування гірничо-шахтного, гірничодобувного, металургійного, коксохімічного, прокатного обладнання та іншої продукції, щоб підприємства не зупинялися. В першу чергу промислові підприємства України потребують механічної та термічної обробки металу.
Механічна обробка металу – це процес, який використовується для надання металевим заготовкам необхідної форми, розмірів і поверхневих характеристик. Вона відіграє важливу роль у виробництві металевих виробів і деталей, забезпечуючи їх високу точність і якість. Основні методи механічної обробки включають токарну обробку, фрезерування, шліфування, свердління, шліфування та інші. Кожен з цих методів має свої особливості та використовується для досягнення конкретних цілей в залежності від вимог до кінцевого продукту.
Термічна обробка металу є важливим процесом у металургії та машинобудуванні. Вона використовується для зміни властивостей металу з метою покращення його характеристик. Термічна обробка включає різні методи, такі як загартування, відпуск, відпал, нормалізація, цементація та інші. Кожен метод має свої особливості та застосовується в залежності від необхідних властивостей кінцевого продукту.
Перспективи відродження та розвитку промисловості України
Так, зараз прогнози щодо економічного розвитку України залишаються неоднозначними:
- МВФ прогнозує спад ВВП на 45% у 2023 році та на 35% у 2024 році.
- ЄБРР очікує спад ВВП на 40% у 2023 році та на 7% у 2024 році.
- Національний банк України прогнозує спад ВВП на 30% у 2023 році та зростання на 4% у 2024 році.
Проте, навіть за таких умов існують значні можливості для відродження та розвитку промисловості України. Реконструкція зруйнованої інфраструктури, модернізація виробничих потужностей та впровадження новітніх технологій сприятимуть швидкому підйому промислового сектору. Міжнародна підтримка та інвестиції допоможуть реалізувати амбітні проекти та зміцнити позиції України на світовому ринку.
Українська промисловість, попри всі виклики та втрати, демонструє стійкість і здатність до відновлення.
Міжнародна допомога, внутрішній попит і переорієнтація експорту на нові ринки є ключовими факторами, що сприяють цьому процесу. Колосальний потенціал, який Україна мала до війни, стає основою для відбудови та розвитку в майбутньому. Ситуація залишається складною, але промисловість України має всі шанси на відновлення і зростання.
