Сьогодні День журналіста.

Кого я привітав би з цим святом?

Ну, по-перше, колектив «Українського тижня» — всіх, з ким працював, і тих хто працює там ще досі.  Особливо, хочу привітати Дмитра Крапивенка, Сергія Литвиненка, Ганну Трегуб, Андрія Лаврика, Жанну Безпятчук, Анну Кашеїду и всіх інших. Навіть тих, з ким зараз ми не збігаємося в політичних поглядах.

По-друге, я би точно привітав би працівників телеканалів «Прямий» і «Експрессо», як реально лишаються опозиційними, попри всі намагання влади перешкодити їхній діяльності. Я буваю періодично в ефірі цих каналів і не можу не висловити захоплення професіоналізмом їхніх працівників.

Звісно, я не можу не привітати колектив «5-го каналу», який був рупором Помаранчевої революції і Революції Гідності. Ба-більше, якби не «5-й» ніяких революцій не було б як таке, і Україна пішла би в розвитку категорично іншим шляхом. Були б ми зараз «Білоруссю» чи Малоросійським автономним округом РФ – не принципово. Журналісти «5-го» двічі встали на захист демократії, попри тиск і погрози. І всім, ну от взагалі всім тобі було чхати що «5-й» належить Петру Порошенко. «Нашим олігархом» тоді захоплювалися. В т ч ті, хто зараз називає Порошенка «полуничним гетьманом», а прибічників Порошенко «псевдопатріотами».

Читайте также:  Олень-Шмыга врал про отсутствие задолженности перед армией.
Сьогодні День журналіста.



Хтось бореться за розвинену європейську Україну, а хтось – проти «псевдопатріотів». Так легше – розділити патріотів на правильних і неправильних, і боротися з тими кого вважаєш неправильними. Тема – вічна.

От кого я не вітав би…

«Справжній журналіст менше ніж за 800 доларів дупу не підніме». Знаєте хто це сказав? Це Сергій Корабльов, колишній заступник головного редактора нереально «демократичного і чесного» видання «Дзеркало тижня». На шашлики до Зеленського не покликали журналістів з «Прямого» натомість не забули запросити Севгіль Мусаєву, головреда видання « Українська П…» Заслужила! Два неймовірні борці за справедливість, правду та права гноблених і обидлених Лещенко і Найєм тепер демонструють свою натуру в наглядових радах «Укрзализниці» та «Укроборонпрому». А як співали! Шабуніст Шалайський якось розповів як за фінансові махінації з редакторів «Економічної правди» вилетів «правдоруб і борець» Ігор Луценко. Я пам’ятаю за що з «Тижня» виперли самого Шалайського. Тощо, тощо, тощо й тощо.

Журналістика – штука жорстока. У видань є власники, які ЗАВЖДИ формують редакційну політику. Журналісти поділяються на тих, хто редакційній політиці відповідає і на безробітних. Більшість журналістів крім своєї професії більше нічого робити не вміють, безробіття для них це катастрофа геть чисто всього. Цей бік журналістики пересічним громадянам відомий мало, і саме через це я ніяк не шкодую що з журналістики вилетів. Благо, прийшов я туди уже маючи професію за плечима – і не одну.

Я знаю, є журналісти, які лишаються вірні принципам – намагаються працювати у виданнях чия редакційна політика відповідає їхнім переконанням. Не бракує й інших – тих хто живе за принципом «чим менше принципів, тим краще для кар’єри». Тих хто оприлюднює зливи, клепає наклепи у вигляді версій та публікує замазухи, не надто переймаючись чиї вони і від кого. Мовляв – «гроші не пахнуть».

Так от до журналістів-ворогів у мене поваги більше ніж до отаких. Ворог не пожаліє, але бодай в своїй ворожості він – щирий. Ті ж хто займається лобізмом і медіа-кілерством й водночас корчить з себе еталон чесності…

Журналістів я щиро вітаю з Днем журналіста. «Шашличників» ЗЕ прохання не хвилюватися. Їхнє свято – іншого дня.

Читайте также:  Кто голосует за снятие Разумкова и назначение Стефанишина?