Вечерний пост. Продолжение истории.
Я подробно освещал ту историю с вопросом украинской журналистки ВВС Трампу о системах Patriot. И вы помните мою ремарку — отвращение фальшивым участием Трампа.
Но история получила продолжение. Есть интервью Мирославы Пецы.
Я напишу свою ремарку в начале, а не в конце.
Я завидую Мирославе — она сохранила моральную наивность и веру в людей, даже в Трампа. Не смогла ни почувствовать ни рассмотреть. Я чувствую себя бездушным циником. Но я изучаю его более 10 лет..
Кстати, Patriot он ищет до сих пор.
Итак, Мирослава:
«… Але під час нашої розмови президент Трамп був дуже вдумливим і люб’язним. Було видно, що він зворушений.
І він продовжив ставити питання про мене та мою сім’ю, ніби вперше побачив звичайну українку, на життя якої вплинула війна і мав можливість відверто поговорити.
Коли наприкінці Дональд Трамп попросив мене передати привіт моєму чоловікові, який захищає Україну з другого дня повномасштабного вторгнення, я була приголомшена.
Здавалося, що він усвідомив особисту ціну, яку моя родина платить у цій війні, і хотів мене заспокоїти.
І я знаю, що ця розмова багато значила не лише для мене, а й для всієї української нації.
Багато хто в Україні сподівається, що вона щось значила і для Дональда Трампа…»
