Ознаки анемії часто обмежуються лише відчуттям слабкості й швидкою втомлюваністю, хоча цей стан може стати причиною розвитку багатьох хронічних захворювань. Оскільки нестача заліза часто має прихований характер, необхідно регулярно контролювати рівень феритину — ключового показника прихованої анемії у дорослих, дітей та вагітних жінок.
Лабораторії INVIVO забезпечують точність діагностики завдяки використанню сертифікованого європейського обладнання, що гарантує високу якість досліджень.
Біологічна роль заліза
В організмі людини міститься приблизно 3-4 г заліза. Цей елемент виконує регуляторну функцію, оскільки входить до складу багатьох білків-ферментів і бере участь у транспорті кисню як компонент гемоглобіну.
У добовому раціоні міститься близько 10-15 мг заліза, але засвоюється і використовується, наприклад, для побудови еритроцитів, лише невелика частина. Іони цього елемента всмоктуються з їжі в проксимальному відділі тонкого кишківника. Інтенсивність цього процесу залежить від потреб організму. Це означає, що він відбувається більш інтенсивно при дефіциті заліза і сповільнюється, коли запаси заліза відновлюються. Після всмоктування в кишківнику іони цього елемента транспортуються в крові після зв’язування з трансферином. Зрештою вони досягають клітин, наприклад, печінки або кісткового мозку.
Біологічно доступне для людини залізо в основному міститься в:
- м’ясі та м’ясних продуктах, наприклад, яловичині, телятині, баранині та субпродуктах
- рибі, наприклад, сардинах;
- яйцях, особливо в жовтку курячих яєць;
- зернові продукти, наприклад, житній хліб, вівсянка, пшеничні
- висівки, крупи;
- насіння і зерна, наприклад, гарбуз і соняшник
- горіхи, особливо фісташки, волоські горіхи та мигдаль
- овочі та бобові, включаючи петрушку, горох, квасолю, сочевицю, соєві боби, буряк і шпинат;
- свіжі та сушені фрукти, наприклад: полуниця, малина, чорна, біла та червона смородина, авокадо, сливи, абрикоси, інжир та фініки.
Метаболізм заліза та феритин
Залізо входить до складу гемоглобіну, який міститься в червоних кров’яних тільцях, або еритроцитах. Воно бере участь у транспорті кисню і вуглекислого газу між альвеолами і тканинами. Еритроцити утворюються в кістковому мозку в процесі еритропоезу. Вони виконують свою функцію в крові, а потім розщеплюються в ретикулоендотеліальній системі в селезінці та печінці. Відновлене таким чином залізо може зберігатися або повторно використовуватися для побудови нових молекул гемоглобіну.
Розташування різних етапів метаболізму цього елемента збігається з розташуванням його запасів. Феритин призначений для зберігання заліза. Він являє собою його активний резервний пул, який може бути негайно використаний для синтезу.
Що таке феритин?
Феритин міститься переважно в печінці, селезінці, кістковому мозку та м’язах. У менших кількостях цей білок міститься майже у всіх клітинах, наприклад, в епітелії кишківника і плаценті, а також у рідинах організму, в тому числі в крові.
Феритин виконує дві основні функції
- накопичення — він утворює запаси заліза в ключових органах. Його концентрація в плазмі опосередковано вказує на вміст елемента в організмі.
Вважається, що 1 мікрограм феритину в літрі крові відповідає 8 мг заліза в резервному пулі;
2. інформує про запалення, що відбувається в організмі (належить до «білків гострої фази»).
Як підготуватися до аналізу крові на феритин
Забір крові проводиться в ранкові години, до 12:00. За 12 годин до процедури слід утриматися від вживання жирної їжі, алкоголю, нікотину, прийому ліків, куріння та фізичних навантажень. Якщо відмовитися від медикаментів неможливо, обов’язково попередьте про це медичного працівника. У день аналізу можна випити склянку чистої негазованої води, щоб полегшити процес забору крові.
Розшифровка результатів
При отриманні результатів аналізів, які можуть свідчити про наявність порушення обміну заліза, необхідно проконсультуватися з лікарем. При постановці діагнозу фахівець бере до уваги загальний стан пацієнта, симптоми і фактори, які потенційно можуть впливати на змінені показники аналізів.
Які можуть бути причини низького рівня феритину?
Низькі показники феритину в сироватці крові можуть свідчити про анемію, або недокрів’я. Зменшення кількості еритроцитів найчастіше відбувається через дефіцит заліза. Низький рівень цього елемента в організмі спричиняє зменшення його запасів.
Як наслідок цього стану, пригнічується вироблення еритроцитів і феритину. Для підтвердження можна зробити аналіз крові, який покаже зниження концентрації гемоглобіну та наявність менших еритроцитів.
Низький рівень феритину також може бути пов’язаний з віком, станом здоров’я або певними фізіологічними процесами, через що він виникає, наприклад
- у дітей, особливо порівняно з дорослим населенням;
- у жінок в пременопаузі, оскільки вони регулярно втрачають кров разом з гемоглобіном і залізом під час менструації
- при гіпотиреозі, наприклад, при хворобі Хашимото
- у вагітних жінок;
- при синдромах мальабсорбції, таких як хвороба Крона та виразковий коліт
- при дефіциті вітаміну С, який покращує засвоєння заліза з їжі;
як наслідок хронічної кровотечі, наприклад, зі шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів та статевих органів; - у людей, які регулярно здають кров, що призводить до втрати заліза.
Які можуть бути причини підвищеного рівня феритину?
Високий рівень феритину в першу чергу свідчить про наявність запального процесу в організмі. Як і С-реактивний білок, феритин належить до «білків гострої фази», а тому його концентрація в сироватці крові підвищується навіть у кілька разів при інфекціях і в ході хронічних захворювань.
Підвищена концентрація феритину також може свідчити про перевантаження організму залізом, особливо якщо це супроводжується підвищеною насиченістю транспортного білка трансферину. Таке перевантаження може виникнути, коли пацієнт надмірно поповнює запаси цього елемента, а також після численних переливань крові. Перевантаження залізом також відбувається при гемохроматозі, який є генетично обумовленим захворюванням. Надлишок цього елемента переважно відкладається в печінці, підшлунковій залозі та серці, що призводить до незворотного пошкодження цих органів. Захворювання зазвичай супроводжується неспецифічними симптомами, наприклад, втомою, надмірною пігментацією шкіри та аномальними показниками печінкових ферментів у біохімічному аналізі крові.
Також може спостерігатися надмірно високий рівень феритину:
- при захворюваннях печінки, наприклад, алкогольному гепатиті, хронічному гепатиті В і С та цирозі
- у вагітних жінок
- при аутоімунних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, хвороба Стілла або синдром активації макрофагів
- у пацієнтів, які проходять онкологічне лікування,
- при хронічних захворюваннях нирок.
Більше інформації про дослідження, акційні пропозиції та найближчі до вас відділення можна на сайті invivo.ua
INVIVO: щодня піклуємось про здоров’я українців.
