Нацбанк вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ змінив облікову ставку та підвищив її з 10% до 25%.
«Нацбанк очікує, що підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань. Мета такого рішучого кроку — захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і, як наслідок, – посилення спроможності НБУ забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни», — йдеться у повідомленні регулятора.
Отже мету такого кроку ми почули-стримати інфляцію, абсорбувати вільну гривню на депозити, і, відповідно, знизити курс, бо падіння курсу гривні ще більше підвищує інфляцію.
А тепер невеликий екскурс в історію-звідки у нас зараз зростаюча інфляція і чому падає гривня
Не секрет, що наша економіка зруйнована війною. У нас колосальне падіння економіки. За прогнозом Світового банку, ВВП України скоротиться більш ніж на 45% цього року.
Дуже великі проблеми з наповненням бюджету через закриття бізнесу, падіння імпорту і експорту. Тобто складна ситуація з надходженням податків.
Згідно опитування НБУ, зараз 17% бізнесу зупинили свою діяльність, і до 30% втратили активність. Імпорт за березень скоротився на 46%.
Крім того, оскільки було скасовано сплату податків по більшості товарів (ввізне мито – 0%, ПДВ – 0%), імпортного ПДВ збирають лише 25% від довоєнного розпису, а до війни імпортний ПДВ забезпечував понад третину доходів держбюджету.
В той же час, через необхідність фінансувати армію, дуже зросли видатки.
Цього тижня Рада збільшила видатки бюджету на оборону ще на 250 млрд, на надання допомоги впо- 12,54 млрд грн тощо.
Наразі всі кошти спрямовується на оборону (3/4 всього бюджету України) та на пенсії, соцвиплати, зарплати бюджетників.
Інших видатків не проводять.
Скоротили видатки на все: повністю відмовилися від кап.видатків (це 72 млрд грн), скоротили оплату праці бюджетників на 20 млрд грн, видатки на соцзахист – на 22 млрд грн, інші видатки – на 40 млрд грн.
Тим не менш, видатки бюджету в січні-травні 2022р. зросли на 63% проти аналогічного періоду 2021р.
Отже доходи впали, видатки зросли. Дефіцит бюджету складає $5 млрд щомісяця.
Так, кошти дає Захід, але на даному етапі цього не вистачає. Ту частину дефіциту, яку не вдається покрити зовнішніми та внутрішніми позиками, НБУ «додруковує».
За 3 місяці війни Нацбанк «надрукував» вже 120 млрд грн. через викуп військових облігацій.
А, як ми знаємо, емісія збільшує обсяги грошей в економіці, які не відповідають аналогічному зростанню обсягів вироблених товарів чи наданих послуг. Через це вартість товарів та послуг зростає. А в Україні не зростає, а скорочується обсяг вироблених товарів, що ще більше збільшує інфляцію.
Ще один канал, через який емісія гривні впливає на інфляцію, – курсовий.
Війна породжує невизначеність, і за таких умов бажання людей зберігати гроші в іноземній валюті цілком зрозуміле. Отже, в умовах, коли темпи знецінення гривні у квітні становили 16,4% за рік та мали тенденцію до подальшого зростання (через значне зменшення пропозиції товарів, знищення складів та підприємств, логістику, обмежений імпорт, суттєве подорожчання пального та зростання вартості доставки), все більше людей розглядали купівлю валюти як один із способів захиститися від інфляції.
Населення почало конвертувати заощадження в валюту, крім того всі ці додаткові винагороди військових, правоохоронців, працівників ДСНС (від 30 000 до 100 000 в місяць) також йшли на готівковий валютний ринок. Депозити з низькими ставками не були альтернативою.
Таким чином, у другій половині травня курс долара в обмінниках злетів майже до 40 грн, абсорбувати все більші обсяги грошової емісії стало складніше, плюс, розуміючи, що з пожвавленням економічної діяльності банки почнуть активніше кредитувати (а це нове надходження гривні на ринок), НБУ підвищує вчора ставку до 25%.
Мета — зробити для населення вигіднішими банківські депозити, а кредити для бізнесу і населення дорожчими.
Це має зменшити об’єм гривні на ринку та призвести до зниження темпів їхнього знецінення. Тобто кредити стають недоступними, паски затягуються максимально, вигідно стає лише накопичувати, але не витрачати. В т.ч. якщо знижується кредитування — зменшується платоспроможний попит на товари та послуги.
НБУ пише: «збільшення привабливості гривневих заощаджень сприятиме зменшенню попиту на валютному ринку, що дасть змогу знизити тиск на міжнародні резерви та вирішити проблему множинності валютних курсів».
Після підвищення облікової ставки уряд буде вимушений підвищувати ставки за ОВДП. В НБУ вважають, що «установлення ринкових ставок за ОВДП також сприятиме збільшенню попиту на них і зменшить потребу емісійного фінансування Нацбанком».
Збільшення дохідностей гривневих ОВДП робить їх більш привабливими для банків та інвесторів. Відповідний приплив капіталу збільшує пропозицію іноземної валюти на внутрішньому ринку, що призводить до зміцнення гривні.
Підвищенню ставок за банківськими депозитами та кредитами сприятиме також зростання ставок за кредитами рефінансування, які банки братимуть у НБУ з 11% до 27% річних. Разом з обліковою ставкою Нацбанк підвищив ще й ставку за депозитними сертифікатами. Тепер вона становитиме 23% річних.
Отже, підняли ставку — гроші йдуть в банки, а не на купівлю валюти, банки купляють ОВДП, а не кредитують — гривня стає міцнішою. Це в теорії і мета НБУ.
Фундаментально виглядає вірно. Так радить робити і МВФ, згідно політики інфляційного таргетування, яку запровадила ще Гонтарева в 2015р.
Але чи працює економічна теорія під час війни?
Тобто я не кажу, що це неправильно, але не впевнений-чи спрацює. Можливо це можна було робити поступово. Або спрямувати ресурси на допомогу бізнесу, збільшити робочі місця, що призведе до збільшення бази оподаткування та податкових надходжень. І відповідно зменшенню емісії.
Чи підвищать швидко банки ставки за депозитами?
Навіщо їм дорога гривня? Не думаю, що будуть бажаючі брати кредити під 30%. В банках наразі немає проблем із ліквідністю. Вони свої вільні ресурси триматимуть в НБУ під 23% (через купівлю депоз. сертифікатів).
І якщо навіть підвищать, чи понесуть люди туди кошти. Ставка має бути більше ніж інфляція. Чи будуть давати банки 20-25 річних за депозитами?
Отже, багато питань. Чи піде гривня в банки і, відповідно, чи буде населення менше купувати товарів. Чи емісійна гривня знову буде потрапляти на валютний ринок.
Бо, хоча ключова мета підвищення ставки – приборкання інфляції, НБУ навіть після підвищення облікової ставки у 2,5 рази очікує подальше зростання цін.
Все тому, що курс та швидкість обертання коштів – це лише невелика частина причин подорожчання товарів в Україні. Набагато більший вплив на інфляцію наразі мають зруйновані війною ланцюжки виробництва і постачання товарів, дефіцит та ціна пального, енергетична криза та загальна невизначеність, пов’язана з перебігом бойових дій.
«Попри поступове відновлення економіки тенденція прискорення інфляції зберігатиметься в найближчі місяці. Це, зі свого боку, загрожуватиме подальшим погіршенням інфляційних очікувань і перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту. Водночас, повернення Нацбанку до активної процентної політики дасть змогу запобігти цим негативним тенденціям», – пояснюють у Нацбанку.
Вже почув думку, що підвищення ставки знизить готівковий курс до офіційного через абсорбування гривні на банківські депозити.
Тут не погоджуюсь. Повернення курсу до 29 під час війни я не бачу, але й впасти нижче 40 грн цей крок НБУ не дозволить. Я бачу готівковий курс в діапазоні 32-37 найближчим часом.
Але все дуже тонко. Тут важко прогнозувати. Зараз не всі економічні закони працюють як в мирний час. Суттєве загострення на фронті, якась велика провокація російських вбивць-терористів можуть дуже вплинути на курс. І навпаки, позитивні сигнали про наближення нашої перемоги- будуть сприяти зміцненню гривні. Зараз майбутнє України та Європи вирішується на фронті. Віримо і допомагаємо нашим військовим.
Ми обов’язково переможемо!
