Зміст:
Люди почали фарбувати очі задовго до появи сучасної косметики, і їх мотивація була набагато глибшою, ніж просте прагнення до краси. Погляньмо на Стародавній Єгипет, де вперше з’явилася практика підфарбовування очей за допомогою сурми та інших природних засобів.
Стародавній Єгипет
У Єгипті мистецтво макіяжу очей було поширене серед усіх верств населення, і це стосувалося як чоловіків, так і жінок. Фараони та жерці, ремісники і простолюдини — усі вони використовували сурму, суміш олій, сажі та інших природних компонентів, щоб підкреслити очі. Це було не просто засіб для краси. Уявіть собі фігуру єгипетського фараона з велично підведеними чорними очима, що стоїть під палючим сонцем. Яскраве світло відбивається від пустелі, але густа чорна лінія під очима допомагає пом’якшити відблиски і зберегти чіткість погляду.
Жінки та чоловіки фарбували вії та повіки, щоб захистити очі від яскравого сонця. Чорні лінії навколо очей слугували своєрідною захисною рамкою, створюючи ефект примітивних «окулярів». Очі в Єгипті були не просто важливою частиною образу людини — вони символізували силу та божественність, особливо пов’язану з богом Гором, чиє «око» асоціювалося із захистом і могутністю.
Практичне значення
Макіяж очей у Стародавньому Єгипті мав не лише естетичну, але й практичну функцію. Уявіть собі пилові пустелі, де вітер несе пісок, а яскраве сонце б’є в очі від світанку до заходу. В таких умовах підведення очей сурмою захищало їх від пересихання та подразнення. Крім того, ця суміш мала антисептичні властивості, що було важливо в умовах постійного ризику інфекцій. Це можна уявити як стародавню версію сучасної медицини та косметики — засіб, що водночас прикрашав і захищав. Згадайте, як гармонійно виглядає макіяж персонажів у фільмі «Шалений Макс: Дорога люті» на тлі пустелі.
Хто почав першим?
Відповідь на це питання досить цікава — чоловіки та жінки одночасно використовували макіяж очей, хоча з різних причин. У жінок це було пов’язано з посиленням своєї привабливості, а чоловіки застосовували його як частину релігійних ритуалів та для захисту в повсякденному житті. Приклад фараонів демонструє, що макіяж був символом статусу, сили та влади. Зрештою, макіяж очей став невід’ємною частиною культури та духовного життя Стародавнього Єгипту.
Ефективність
Чи був цей макіяж ефективним? Так, і в кількох аспектах. По-перше, сурма та інші природні інгредієнти справді допомагали захистити очі від яскравого сонця та комах, створюючи своєрідний бар’єр. По-друге, нанесення макіяжу додавало очам виразності, допомагаючи акцентувати увагу на погляді, що було важливим як для світських, так і для релігійних цілей. І, звичайно, це надавало зовнішньому вигляду значну частку таємничості та величі.
Поява першої туші
Історія сучасної туші починається зі створення одного з найвідоміших косметичних брендів — Maybelline. У 1913 році молодий американський хімік Томас Лайл Вільямс (T. L. Williams) зробив важливе відкриття, спостерігаючи за своєю сестрою Мейбел. Вона шукала способи підкреслити свої очі та використовувала суміш вазеліну й сажі, щоб зробити вії темнішими й густішими.
Томас вирішив удосконалити цю ідею, створивши першу комерційно успішну формулу туші на основі вазеліну та вуглецевого пігменту. Цей засіб став популярним завдяки тому, що легко наносився і був набагато практичнішим, ніж традиційні народні суміші, які використовувалися на той час. Він назвав продукт Maybelline на честь своєї сестри Мейбел та вазеліну (друга частина назви походить від слова «vaseline»).
Перший продукт Maybelline був доступний у вигляді cake mascara — твердого бруска туші, який наносили за допомогою вологої щіточки. Лише в 1960-х роках з’явилася тушь мейбелін у форматі, який ми знаємо сьогодні, — у тюбику зі щіточкою для зручного нанесення.
Ідея Вільямса була новаторською, і продукт швидко став популярним, адже жінки прагнули до більш виразних очей, як це диктували модні тенденції того часу. Maybelline відіграла величезну роль у становленні індустрії декоративної косметики та популяризації туші як обов’язкового елемента макіяжу.
Як сучасні чоловіки переосмислюють роль макіяжу
Хоча макіяж традиційно асоціюється з жінками, в сучасному світі все більше чоловіків відкрито використовують косметику для самовираження. І хоча це явище ще не стало масовим, деякі відомі особистості охоче підкреслюють свої очі, привносячи в свій стиль відлуння давніх фараонів.
Візьмемо, наприклад, Дж. Д. Ванса, кандидата у віцепрезиденти США від команди Дональда Трампа. Цей політик став відомим не лише своїми політичними поглядами, але й тим, що час від часу підкреслює свої очі за допомогою косметики. Таке рішення дивує багатьох, адже макіяж у чоловіків, особливо в політиці, досі є рідкістю. Проте Ванс не лише не приховує цього, а й робить із свого образу своєрідне твердження.
Як і фараони Давнього Єгипту, які використовували сурму для підкреслення своєї влади та статусу, а також для захисту очей від яскравого сонця і пустельного пилу, Ванс використовує косметику для створення виразного погляду, який надає його образу особливої харизми. Це не просто спосіб виділитися на тлі традиційних політиків, а й спосіб продемонструвати впевненість у собі та незалежність від суспільних стереотипів.
Погляд Ванса, підкреслений косметикою, викликає асоціації з героїчними фігурами минулого. Як фараони, які не соромилися носити прикраси і підводити очі, сучасні чоловіки, такі як Ванс, переосмислюють чоловічу роль у суспільстві, відмовляючись слідувати суворим гендерним нормам.
Таке рішення підкреслювати очі в політиці викликає безліч обговорень. Деякі вважають це сміливим кроком, який доводить, що навіть у таких консервативних сферах, як політика, є місце для особистого самовираження. Інші вважають це лише ексцентричністю, проте в будь-якому разі подібні дії змінюють сприйняття чоловіків у сучасному суспільстві.
Таким чином, макіяж у чоловіків стає дедалі прийнятнішим і популярнішим, хоч і повільними кроками. Історія знає безліч прикладів, коли косметика використовувалася чоловіками для демонстрації влади та статусу. Сьогодні цей тренд поступово повертається, і такі фігури, як Дж. Д. Ванс, відіграють важливу роль у зміні громадської думки та розширенні меж чоловічої моди.
